Ця сторінка вичитана
Як випливав я з Флілену, та буря,
Що насува тепер, — вона й мене
Примусила прибитися сюди, —
То, може, й їх не пустить у дорогу.
Рибалка
В кайданах Телль, в намісника в руках!О, певно так його він заховає,
Що вже він не побачить світу-сонця,
Бо помсти він правдивої боїться
За те, що так людину вільну скривдив…
Кунц
Розказують, що наче й АттінґгавзенУже вмира, старий наш ландаман.
Рибалка
Остання вже надія наша гине!Ще тільки він один такий і був,
Що за права народні заступався,
Кунц
А буря все лютіша… Прощавайте!В селі притулок знайду десь, — сьогодні
І думати покинь, щоб їхать далі…
(Виходить).
Рибалка
В неволі Телль, вмирає вже барон!Насильництво, твоя тепер тут воля!
Соромитись покинь! Німує правда,
Погасли очі пильні, та й рука,
Що рятувать нас мала, — у кайданах…
Хлопець
Вже гряд іде. Ходімо швидче в хату:Надворі тут стояти негаразд!
