галі і в молошно-кислому квашенні кормів зокрема. Так, зокрема, всі відмінки неправдивих дріжджів, що спричиняють розклад кормів, були вперше взагалі виділені чеськими дослідниками і від них одержали свої видові назви, як то в своїм місці ми вже зазначили. Працями чеських дослідників визначена докладніше послідовність процесів, які відбуваються в кормах що силосуються, залежність процесів наступних від попередніх і т. д. Після цього стає легше нормувати хід цих процесів, попереджувати небажані. В цім безумовна заслуга чеських дослідників.
Нарешті, для можливости переведення силосування кормів при можливо найменшій кількості повітря, чеські дослідники сконструювали свої комори «Моравія» з гідравлічною накривкою, які простотою своєї конструкції цілком надаються до використання і в середньої заможности господарствах.
Доводиться лише шкодувати, що в своїх працях чеські дослідники не подають ні загальних втрат, ні втрат окремих складників консервованих в коморах «Моравія» кормів. Зокрема, цікаво було б знати втрати в білкових складниках консервованих під гідравлічними накривками кормів, кількість і якість кислин, що при цім способі утворюються, втрати, що походять від дихання живих клітин закладених кормів і інш. Ці відомості повніше освітили б картину і дали б можливість скласти остаточну уяву про хід процесів силосування під гідравлічною накривкою в коморах «Моравія».
Відносно загальних можливих втрат, що бувають в силосових коморах «Моравія», та відносно розмірів цих втрат можна зробити припущення хіба на підставі тих відомостей, що маємо відносно інших способів силосування. Отже, вони, очевидно, будуть близькі до втрат холодного силосування в американських вежах, що переводиться в останні часи. Думається також, що корми ліпше укладалися б, повітря залишалося б менше і втрати мусіли б бути відповідно зменшені, колиб чеські комори «Моравія» мали не чотирикутню, а круглу циліндричну форму; в гострих кутах гранчастих комор корми завше гірше улягаються і тим збільшується можливість залишення в кутах більшої кількости так небажаного і шкідливого повітря.
Навіть там, де з тих чи інших причин силосування корму в гідравлічно зачинених коморах не буде переводитися і там досліди чеських фахівців можуть бути використані в напрямку переведення силосування при можливо найменшім доступі повітря, бо лише присутність чи відсутність повітря дає той чи інший напрямок ходові біологічних процесів в силосі, від яких будуть залежати втрати органічних річовин, хід розкладу корму і якості одержаного силосу.
В примітивних умовах можна досягти досить задовольняючих наслідків, переводячи силосування в раціонально збудованих,
