ніколи не починався знизу чи з середини, і чим далі з верху до низу, тим проходив менш інтенсивно.
При цих самих дослідах було сконстатовано, що поруч з молошною кислиною при розкладі цукру бактеріями молошно-кислого квашення утворюється значна кількість вугляної кислини, яка, як газ тяжчий від повітря, заповнює всі порожнечі між кормами, витискаючи з помешкання повітря, яке проходить через гідравлічну затичку, і в деяких пляшках з затичками, залитими парафіною чи воском, парафіна і віск потріскалися, а окремі затички були повиривані. Таким чином, під гідравлічною затичкою корми підпадають комбінованій консервації молошною і вугляною кислиною, бо остання не лише витискає шкідливе для ходу консервування повітря, а і токсично впливає на більшість розкладових мікроорганізмів.
Ці ж дослідники для остаточного дослідження ходу мікробіологічних процесів в накладеному кормі ще раз перевели більш докладний дослід зо всіма тими ж кормами (конюшина, люцерна, ріжні зелені мішанки, зелене жито і пшениця, кукурудза, сорго, лукові трави, бурячиння і жом). Корми накладалися до спеціяльних шкляних десяти літрових циліндрів, (по декілька циліндрів з кожним окремим кормом). На верхнім краю циліндрів було зроблено навкруги рівчачки. До цих рівчачків наливалася парафінова олія, або гліцерина з водою, а потім циліндри закривалися шкляними покришками, загнуті краї яких западали до налитих олією рівчачків. Утворювалася гідравлічна покришка, яка пропускала через течу лишки газів і повітря в циліндрів, але зовнішнє повітря до середини циліндру попасти не могло.
Через кожний тиждень на початку і через два тижні потім бралися взірці з кожного циліндра і піддавалися мікробіологічній аналізі. Було сконстатовано, що накладені корми підлягли лише молошно-кислому квашенню, а що дальших фаз розкладу не відбувалося. У бурякового листя з головками буряків і у жому було знайдено і колонії неправдивих дріжджів типу Turul, які в незначній кількості теж змогли розвинутися під гідравлічною покришкою.
Мікробіологічною аналізою було також сконстатовано, що молошно-кислих бактерій є найбільше в перший час по накладанні корму, коли найінтенсивніше відбувається молошно-кисле квашення і що в міру того, як кількість молошної кислини збільшується, зменшується кількість і бактерій молошно-кислого квашення, які самі не виносять надміру молошної кислини ними утвореної, так що через півроку їх майже вже зовсім не було.
Присутність в бурячинні і в жомі незначної кількости Torul і незначна кількість утвореного ними алкоголю не є небезпечна під гідравлічною покришкою, бо при відсутності повітря оцтові суто аеробні бактерії не розвинуться і дальшого розкладу корму не буде. Проте, присутністю цих неправдивих дріжджів на жомових і бурякового листя силосах пояснюється порівнюючи швидке