пиняємо розклад органічних річовин корму, зводячи таким способом до мінімуму втрати поживних органічних складників кормової маси, а крім того переводячи консервування кормів в оточенні молошної кислини, одержуємо смашні, дієтичні, приємні для тварин корми. Такої реґуляції ходу розкладових процесів і досягли чеські дослідники, праці яких ми тут розглядаємо, сконструювавши свою силосову комору системи «Moravia», в якій утворюються умови сприяючі проходженню молошно-кислого квашення і унеможливлюється дальший поступ розкладу органічних річовин корму іншими мікроорганізмами і всі дальші фази розкладу, що спостерігаються в нормальних природних умовах розкладу цілком не наступають. Корми консервуються в оточенні молошної і вугляної кислин дуже довгий час.
Кормові комори системи «Моравія» збудовані на тім принципі, щоб цілком унеможливити приступ повітря до кормових мас, що в них консервуються, внаслідок чого там починають працю і сильно розвиваються бактерії молошно-кислого квашення як і в природних умовах розкладу органічних річовин. Проте, коли утворена молошна кислина в природних умовах дає можливість розвинутися іншим розкладовим мікроорганізмам, що асимілюють її (плісіні, Toruli і Mycoderm'и), то в кормових коморах «Моравія» ця фаза розкладу корму не може повстати, бо в герметично закритих коморах «Моравія» не вистачає повітря для розвитку цих суто аеробних мікроорганізмів. І дальші фази розкладу теж не можуть повстати тому, що для розвитку оцтових бактерій мусів би утворитися в попередній фазі Torul'ами і Mycoderma'ми алкоголь, а крім того оцтові бактерії суть аеробні і утворення оцтової кислини є процес оксидації алкоголю при допомозі утвореного бактеріями ензіму алкоголази. Масляно-кислі бактерії не можуть розвинутися тому, що вони належать до бактерій, які не видержують присутности молошної кислини; з тієї ж причини в законсервованій молошною кислиною кормовій масі не може повстати і остаточна фаза гниттєвого розкладу корму, бо і бактерії гниття не видержують присутности молошної кислини.
Отже з цього виникає, що для того, щоб одержати найліпший силос, треба утворити такі умови, в яких би найліпше розвивалися бактерії молошного квашення і щоб утворена ними молошна кислина стало залишалася в силосованому кормі. Цього можна досягти, утворивши анаеробні умови силосування, в яких не зможуть розвинутися мікроорганізми, які могли б асимілювати молошну кислину, завдяки тому, що всі вони можуть розвинутися лише в умовах аеробних. (В жомі і бурячинні було спостережено деякі факультативно-анаеробні Toruli, але вони не могли змінити загального ходу консервування корму діяльністю молошно-кислих бактерій в анаеробних умовах кормових комор системи «Моравія»).
