в пісні про Орла і Сокола, Сокіл каже:
— Дарую тобі, орле,
Всі области мої,
А сам я полину
На чужу вкраїну…
В другім варіанті продовжується :
В чужу вкраїноньку,
В чужу сторононьку.
Тут ясно, що вкраїна то сторона, край, область.
Або:
А старий сокіл з чужої україни прибуває,
Сизокрилого орла на своїй україні стрічає…
В наведених випадках ясно і виразно зазначено, що є україна своя і україна чужа, що україна — то чуже або своє володіння, край, область, земля в певних межах, терріторія.
В думі про похід Б. Хмельницького в 1650 році Молдавський Господарь Василь послав до Потоцького на Поділля за поміччю й пише:
— Гей, Пане Потоцький!
Ти на своїй україні пьєш-гуляєш,
А об моїй пригоді нічого не знаєш! —
На се йому Потоцький одповів:
— Ей, Василю Молдавський,
Господарю Волошський!
Коли-ж ти хотів на своїй україні проживати —
Було-б тобі Хмельницького у вічнії часи не займати.
(Іст. піс. У. Нар., Сб. Ант. і Драг.,
Т. II, стор. 101—105.)
»Ромен вславився циганами по всіх українах«
(Номис, Приказки).
10
