Максимович, який за поясненням українського слова пішов не до польської та московської, а до української мови, з якою українські народні слова звязані органично.
По московські »україна«, відносившись до землі, значить те-ж саме, що по українські »окраїна«. В значінні »окраїни« московської землі слово »україна« вживається в московських (напр. в Псковській) літописах, законах, актах. З оффіціяльного московського вжитку слово »україна« в змислі »окраїни« Московці стали помалу виводити у себе з 1654 року, з якого часу вони мусіли вживати його в українськім змислі. Вони замінили його у себе українським словом »окраїна«, щоб уникнути плутанини й непорозумінь що до українського народу та його терріторії.
Московське слово »україна« виводять звичайно од »у края« (чого). Земля, яка лежить »у края« якоїсь терріторії — се по московські є »україна« тої терріторії. Але-ж по українські така земля зветься »окраїною«, а ніяк не »україною«. По українські не можна сказати »у края« чогось, а треба сказати »скраю«, »о край«, »о краї« чогось. Вже через се одно не можна виводити українського слова »україна« од »у края« (порівн. окраєць, окрайка, окрайок).
По українські »окраїна« і »україна« — се цілком ріжні поняття і походять од ріжних
7
