Ця сторінка вичитана
Гораціо
Стережіться, не ходіть!Гамлет
Не хочеГоворити тут; за ним піду я.
Гораціо
Не робіть того, мій любий принце.Гамлет
Чом? Чого боятися? Життя цеЯ й на шпильку не ціную навіть.[1]
А душі, — що зможе він вчинити,
Як вона так, як і він, безсмертна:
О, знов манить! Вслід за ним іду я.
Гораціо
А бува, затягне він вас, принце,Чи у хвилі, чи на верховину
Тої скелі, що над морем звисла.
Та ще прийме там страшну личину,
Щоб знесилити вам розум, принце,
И довести́ до божевілля навіть.
Зважте, що саме́ те місце може
В кожнім мозок огорнути страхом
До одчаю, коли хто погляне
Звідтіля на неосяжне море,
Що внизу десь гоготить і стогне.
Гамлет
Знов маха, — іди, я за тобою!Марцелло
Не повинні ви іти, мій принце.(Хапає Гамлета за руку).
Гамлет
Руки геть!..
- ↑ 38