Ця сторінка вичитана
Їм здалась на те божба та святість,
Щоб найкраще заманити нею.
Досить буде, раз кажу назавжди:
Вільної не крадь мені й хвилини
На розмови та на зустріч з принцем.
Пам'ятай, не забувай це слово.
Ну — і з богом!
Офелія
Ваша воля, тату. (Виходить).
СЦЕНА 4.
Тераса.
(Увіходять Гамлет, Гораціо і Марцелло).
(Увіходять Гамлет, Гораціо і Марцелло).
Гамлет
Ну й мороз! А вітер так і ріже.Гораціо
Справді холод аж проймає на́скрізь.Гамлет
А котра тепер година?Гораціо
ПевноДо півно́чі близько.
Марцелло
Ні, вже било.Гораціо
Справді? Я й не чув: як так, то швидкоУже час, коли мара блукає…
(Чути здалеку сурму і гукання гармат).
Що за знак це, велеможний принце?Гамлет
Це король наш бенкетуй сю ніч,Скаженіє в сороміцьких танцях,