Ця сторінка вичитана
Гораціо Що ти, хто ти, що на зле вживаєшГлупу ніч, бо взяв на себе постать Марцелло Він образивсь…Бернардо Глянь, пішов як гордо.Гораціо Стій! Промов! Озвися, — заклинаю!(Привид зникає). Марцелло Геть пішов, не хоче одмовляти.Бернардо Ну, Горацій. Сполотнів, тремтиш пак.Не химера це, либонь щось більше: Гораціо Присягаюсь богом,Не повірив би тому я зроду; Марцелло І чи ж він на короля не схожий?Гораціо Так як ти на себе. Та ж і зброя,У якій він бивсь з Норвегом гордим.[1] |
- ↑ 7