Ця сторінка вичитана
Марцелло
Гей, Бернарде!Бернардо
Ось я!Чи Горацій то з тобою?
Гораціо
Щось на нього схоже[1].Бернардо
А, панове,Здоровенькі! Просимо до гурту.
Марцелло
Ча з'являлося ж і сю ніч теє?[2]Бернардо
Я не бачив ще його.Марцелло
ГораційКаже, ніби все те нам ввижалось;
Не йме віри привидові то́му,
Що аж двічі ми уже вбачали;
Так оце я й ублагав невіру,
Щоб сю ніч він вартував тут з нами,
І як часом та мара й сьогодня
Прийде знов, то щоб він сам допевнивсь,
Що не дурять нас маною очі,
Та щоб з нею й забалакав навіть.
Гораціо
Ет! Не прийде.Бернардо
Сядь на час, ми ще разОпануєм твої вуха: міцно
Затуляєш їх, аби не чути
Про ту річ, що двічі ми вбачали.