Сторінка:Шекспір В. Гамлет (1928).pdf/43

Марцелло

 Гей, Бернарде!

Бернардо

 Ось я!

Чи Горацій то з тобою?

Гораціо

Щось на нього схоже^[1].

Бернардо

 А, панове,

Здоровенькі! Просимо до гурту.

Марцелло

Ча з'являлося ж і сю ніч теє?^[2]

Бернардо

Я не бачив ще його.

Марцелло

 Горацій

Каже, ніби все те нам ввижалось;
Не йме віри привидові то́му,
Що аж двічі ми уже вбачали;
Так оце я й ублагав невіру,
Щоб сю ніч він вартував тут з нами,
І як часом та мара й сьогодня
Прийде знов, то щоб він сам допевнивсь,
Що не дурять нас маною очі,
Та щоб з нею й забалакав навіть.

Гораціо

Ет! Не прийде.

Бернардо

 Сядь на час, ми ще раз

Опануєм твої вуха: міцно
Затуляєш їх, аби не чути
Про ту річ, що двічі ми вбачали.

1. 4
2. 5