Сторінка:Шекспір В. Гамлет (1928).pdf/34

Ця сторінка вичитана

2) римовані вірші у Шекспіра і в перекладачів виходять надто сентенціозно, дешево: «Сцена, повість — От чим піймаю королівську совість» (пер. Куліша); 3) про дословність перекладу Старицького, Кулішевого чи чийого иншого взагалі нема що говорити, бо це взагалі неможлива річ, як також і непотрібна: віддання духу, змісту, думки оригіналу з найбільшим наближенням до слів, висловів і конструкції первотвору, — ось у чім полягає близькість чи т. зв. дословність перекладу; 4) ні Куліш, ні Старицький, ні хто инший з перекладачів Шекспіра числом рядків до нього не наближаються, а коли й наближаються, то доходять цього ціною спрощення, скорочення тексту, бо характер англійської мови має недосяжну для слов'янських стислість, компактність. Найкраще з цього приводу навести думки найталановитішого і препрославленого перекладача Шекспіра на французьке Франсуа Гюґо:

«Шекспір це один з тих поетів, що як-найбільше від перекладача обороняються. Давнє насильство, над Протєєм учинене (примусили провіщати, А. Н.), символізує намагання перекладачів. Генія упіймати — тяжка справа. Шекспір не здається — треба його збагнути, Шекспір викручується — треба за ним ганятися. Він тікає — й думками, й висловом… Якої сміливости треба, щоб віддати на французьке зухвалу подекуди красу цього поета! Величезна трата прийдешнього, в любоснім ліжку творена; краї, гублені між поцілунками, майбутні прийдешні держави, що зникають в зліплених губах Антонія й Клеопатри; імперії, зруйновані в пестощах і давані на несказанну насолоду — всі ці високості віддано словами: Kissed away Kingdoms. Шекспір не дається перекладачеві й стилем і мовою. Англійська мова що-сили ховається від французької. Не однакові бо їхні полюси: англійська мова — саксонська, а французька — латинська. Теперішня англійська мова — це мало не німецька мова XV ст., ще й правописом близька… Про англійську мову Карл Дюре писав р. 1613-го: «… Одна мова — північна, друга — південна. Одна сусідує з туманами, степами, снігами, холодними пустелями, з хмарними, повними невиразних образів, просторищами. Друга сусідує з ясними, світлими країнами. В першій більше місячного сяйва, в другій — сонця. Південь проти півночі, день проти ночи, промінь сонця проти спліну. Якась хмара, туман звисають над англійською фразою, але