Сторінка:Чикаленко Євген. Спогади (1861-1907). Частина III (Львів, 1926).djvu/67

Ця сторінка вичитана

щоденної української ґазети на Великій Україні“, яку й прикладаю без змін в кінці цих коротких споминів; хоч писав я її тоді, оглядаючись на цензуру, а тому і не згадував про зїзди партій і взагалі про істнування їх.

 

    в) щоб підтримувати громадське, товариське (кооперативне) використування підприємств і орґанізувати всім доступний народній кредит.

    18. З окрема що до справ аґрарних Партія домагається:

    а) щоб усі землі державні (казенні), удільні, манастирські й церковні стали краєвим земельним фондом під порядкуванням саморядних громад чи округ, і той фонд використовувався задля потреб хліборобів;

    б) щоб до тогож фонду, коштом краєвим, викуплено примусово всі землі приватних власників і поперед усього ті землі, які не експлоатуються власною працею;

    в) щоб води й ліси стали власністю краю.

    19. В інтересах цієї операції, а також щоб запомогти зараз же безземельних або малоземельних хліборобів і взагалі поліпшити хліборобство, домагаємося таких законів:

    а) край запомагає всяке товариське, спілкове хазяйнування на землі;

    б) безземельні або малоземельні перші починають користуватися з краєвого земельного фонду;

    в) касуються викупна плата і всякі податки, що платять тільки хлібороби; дорожні й усякі инчі натуральні відбутки переходять на краєвий, окружний чи громадський кошт;

    г) законом установлене орендове (посесійне) право забезпечує орендареві-хліборобові результати його поліпшень і ненадмірну орендову плату; посередницькі бюра мають реґулювати цю плату на користь хліборобам і розбірати спірки між хазяями й орендарями (посесорами);

    д) заводиться добра господарсько-хліборобська освіта як і взагалі професійна освіта.

    20. Закони про робітників (дивись далі) прикладаються і до наймитів-хліборобів з одмінами, яких вимагає характер хліборобської праці.

    21. У справі робітницького пролєтаріяту по фабриках, заводах, майстернях Партія домагається, щоб заведено було:

    а) восьмигодинний робочий день найманому дорослому робітникові чи робітниці і шестигодинний підліткам з 14 до 18 років. Заборона робити дітям до 14 років. Що тижня найменче 36 годин відпочинку без перепини. Що року кожному робітникові, коли він працює на одному місці не менче як рік, два тижні вільних від роботи