Ця сторінка вичитана
— Га! — як покрикне він, силкуючись перекричати ревище. — Найшановніша публіка! Я допіру оце з вокзалу. У мене бабуня здохли й лишили мені спадщину! У чемодані щось дуже важке — певне золото… Га-га! А ну як тут мільйон! Зараз ми відчинимо та й подивимось…
![](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/3/30/%D0%9A%D0%B0%D1%80%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D1%81%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%94._%D0%9D.%2C_%D0%B8%D0%BB%D0%BB%D1%8E%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%86%D0%B8%D1%8F_%D0%BA_%D1%80%D0%B0%D1%81%D1%81%D0%BA%D0%B0%D0%B7%D1%83_%D0%90._%D0%9F._%D0%A7%D0%B5%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%22%D0%9A%D0%B0%D1%88%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BA%D0%B0%22_%281903%D0%B3.%29_51.jpg/200px-%D0%9A%D0%B0%D1%80%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D1%81%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%94._%D0%9D.%2C_%D0%B8%D0%BB%D0%BB%D1%8E%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%86%D0%B8%D1%8F_%D0%BA_%D1%80%D0%B0%D1%81%D1%81%D0%BA%D0%B0%D0%B7%D1%83_%D0%90._%D0%9F._%D0%A7%D0%B5%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%22%D0%9A%D0%B0%D1%88%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BA%D0%B0%22_%281903%D0%B3.%29_51.jpg)
У чемодані клацнув замок. Сліпуче світло вдарило Тітку по очах; вона виплигнула з чемодана та, оглушена ревищем, прудко, у всю свою собачу ристь, забігала навкруги свого хазяїна та аж заливалась, дзвінко гавкаючи.
— Га! — загукав хазяїн. — Дядечку, Хведоре Тимохвієвичу! Люба Тітусю! Милі родичі, дідько б вас забрав!
Він упав животом на пісок, схопив кота й Тітку та й почав їх обіймати. Тітка, поки він стискав її в своїх обіймах, мигцем огляділа той світ, у який