махнув крильми й скочив свинці на спину… Коли він, балансуючи крильми та шиєю, став твердо на щетинястій спині, Хведір Тимохвієвич мляво й ліниво, з явною зневагою і з таким виглядом, ніби от він нехтує й ні за що має своє мистецтво, поліз на спину до свині, тоді неохоче вибравсь на гусака й став на задні лапи. Вийшло те, що незнайомий звав пирамидою єгипетською. Каштанка з превеликої втіхи аж завищала, та саме тоді старий кіт позіхнув і, втративши рівновагу, злетів з гусака. Іван Іванович похитнувся та й собі впав. Незнайомий загукав, замахав руками й почав знову щось розказувати. Годину цілу провозившись з пирамидою, невтомний хазяїн почав учити Івана Ивановича їздити на коті верхи, тоді зачав учити кота курити і т. и.
Наука скінчилась на тому, що незнайомий витер піт з чола й вийшов, Хведір Тимохвієвич гидливо пирхнув, ліг на матрасика й очі заплющив, Іван Іванович подався до ночовок, а свинку баба забрала. Через силу нових вражінь, день пробіг для Каштанки так, що й не зогляділась, а ввечері її з матрасиком примощено в горничці з брудними шпалерами, і вона ночувала в гурті з Хведором Тимохвієвичем та гусаком.
