44 К. БУРОВІЙ — Го, го, го, Хорішковський! Ходімо, братіку, до мене: Маруся нам млинців спече, заграє на гитарі, а потім тобі добре заспіваємо «Де ти бродиш, моя доле». Попрощались і стали виходити, але Михайлівна почала обділяти їх шматками паляниці. Хорішок одмовився, а Ілліч сказав: — Мені давайте п'ять шматочків, бо-ж дітей у мене четверо, та й Маруся. — Та я вам цілу паляничку, Ілліч! — Дякую. Да помянеть господь. На дворі вже було темно й так тихо, що чутно було, як у панському дворі собаки бігають по дротинах. Щоб роздражнити їх, Ілліч зарепетував на всю глотку: — Гав, гав, гав! І вірні цербери Чаплинського пішли луною: — Гав! —■ Гав! — Гав!
|
М. ЧЕРНЯВСЬКИЙ |
Ого, які курять дими!..
Сюди з Луганська видно.
Ступили так далеко ми,
Що де-кому й завидно
Я знав Луганськ літ п'ятьдесят.
Старий завод патронний
Куривсь тоді з хатами в лад,
Пускав дими, мов сонний.
Тепер дивись, яка мітла
На обрії знялася,
Півчверті неба заняла,
Над степом простяглася!
Без дроту шле вітання нам
Сюди аж до могили.
Нове життя кується там,
Нові там діють сили.
