Сторінка:Червоний шлях, 1923-03.pdf/258

Ця сторінка вичитана

політичну кризу й що до влади там готуються прийти хоча й більш реакційні проте менш авантуристичні елементи.

От що говорить про Польщу буржуазний історик сучасности:

…«Вся система Версальского трактату збудована на помилці, зробленій при утворенні Польщі. Польща виникла зовсім не в згоді з шляхетнім принціпом національного самоопреділення, не як національна держава, а як нова велика держава, існування якої в сучасному вигляді не довговічно: вона не тільки включає цілі шари національних меншостей, але й уявляє собою цілковитий конгломерат ріжних народів, нездатних до довгочасного сукупного існування. Польща, обтяжена вже надто великим єврейським населенням, ніколи не буде спроможною асимілювати німців, росіян, українців, приєднаних до неї по Версальскому трактату, не вважаючи на запевнення Вільсона»[1].

І далі Ф. Нітті зупиняється на фактичному стані Польщі:

…«Польща сама готує свою майбутню загибіль. Вона не має ні фінансів, ні адміністрації, ані кредиту. Вона не працює, а лише споживає, займає нові краї й не дотримує ладу в старих. На 31 мілійон мешканців є 7 міл. українців, 2,2 міл. росіян, 2,1 міл. німців і майже ½ міл. инших націй. Та ще ці 18 чи 19 міл. поляків включають біля 4 міл. євреїв»…[2].

Франческо Нітті — буржуазний історик і тому його цікавлять національні протиріччя великих держав, а не їхня соціяльна боротьба. Але коли б уявити собі такий неможливий стан річей, коли б у Польщі не було ні соціяльної нерізности, ані міжпартійної боротьби безлічи політичних угруповань, — то й тоді польський національний конгломерат є загрозою існування держави. Держава ця тримається лише підтримкою зовні.

38% національних меншостей. Це вже не меншості, це грізна сила, яка бореться за належне їй місце в управлінні країною й поділі її багатств. Правда, Польська статистика говорить инше: перепись 1921 р. занотував 8,012,564 (31,6%) чужої людности на 17,359,883 загального населення Польщі[3]. Але відомо, як робився цей перепис, коли записували силою в поляків, коли статистики їхали в супроводі карних експедицій. І один маленький приклад з порівнанням по двох польських джерелах може показати всю брехню польського уряду, що безсило намагається замаскувати грізне становище національного питання в Польщі.

Той же самий перепис дав відомості, що в Волинському воєводстві Поляків є 207.932, ц.-т. — 14,5% всього населення[4]. А сучасний міністр фінансів В. Грабський в своєму статистичному збірнику зазначає, що по всій території Волинської губернії за

  1. Фр. Нитти. Европа без мира. Петрг. 1923, стр. 120, цітую по рос. виданню.
  2. Там само, стор. 146.
  3. Miesiecznyk statystyczny 1922, t. V, zeszyt 5, стор. 93
  4. Там само, стор. 100.