росказував так цінічно — одверто. Немов з помийниці жменями помиї набірав, хлюпав в обличчя.
Хотілося просто в пику дати йому. Хотілося покласти руку на його біляву голову. „Бідне хлоп'я“. І казати щось, від чого б заискрилися його оченята і на вустах росквітнула б ясна усмішка. Ліньки було. „Хай собі,“ — це була остання, в'яла вже, думка в голові. А потім самі злинялі обривки, сіренькі, як червячки, ворушилися, примхно зчипляючись і переплітаючись поміж себе. Помалу дубіли… Вже не було хлопців. Не було його, Гордія. Нічого не було…
А коли прокинувся — сам, один. Вгорі — гилля верб, і між них шматочки неба. Оддаліч — товар. За хмари скотилося сонце.
— Отак, і сонце проспав! Що? скілько там лишилося дивитись на нього. А тоді ж не буде вже більш. Нік коли!
Підвівся, млявий. Дійшов до лісу. Між деревами довго никав, наче неспокій свій та журбу намагався загубити в гущавині. Та вона кішечкою міцно вчепилася. Так з нею і вийшов на простір до річки.
На тім боці — у виноград сповита альтанка. Зза осик біліла роскішна панська дача. (Була колись). Під цим берегом стояв човен.
Гордій передався через річку й грядками пішов до Будинку.
Пусто і тихо в дворі. На східцях сиділо дві дівчині. Тихенько співали якоїсь журливої пісні. Гордій підійшов до них. Привітався і сів поруч.
— А де ж це ваші? — запитав.
— Хто? Діти? чи виховательки?
— Та всі.
— На кладовищі. Хлоп'ятко вмерло у нас сьогодні, — та хоронять. Із самої осени хиріло. Чихотка в нього чи що. Що вже попомучило й себе, і нас, і дітей… Та йому й самому краще.
Дівчина мрійно дивилася поперед себе. Потім кинула очима на Гордія.
— Ви, мабудь, до завідуючої?
— Ні, так, за дітьми скучив.
Помовчали.
Пригнали корови з пасовиська. Дівчата пішли доїти. Гордій теж підвівся і намагався заглянути в садок, як у ворота раптом — немов струмок прорвався — влилися діти. Були вони тихі й трішки сумні.
Літня жінка, проходючи повз Гордія, пильно глянула й зупинилась.
— Гордій Хведорович?
— Він самий.
Хотів додати й імення її — та забув. Олена — а як пак? То була ще його вчителька півтора десятки літ тому назад.
