Обрахунки, шо грунтуються на принціпі відносности, цілком з'ясовують цю аномалію.
Ще цікавіші та важливіші результати приложення принціпу відносности до вивчення будови річовини (вещества).
Нині ми знаєм, що атом уявляє з себе не суцільний шматок матерії, а складається з надто дрібніших часточок, які рухаються навколо центрального ядра атому. Будова атому є подібна до будови соняшної системи, але в ньому рух часточок проходить з такою величезною швидкістю, шо тут поправки до старих законів механіки на підставі принціпу відносности повинні мати вже важливе значіння.
Завдяки рухові часточок, що з них складається атом, і утворюются ті хилитання в оточенні, які ми звемо світлом.
Зоммерфельд приклав теорію відносности до руху в середині атому і в такий спосіб з'ясував найдрібніші деталі що до будови проміню світла. Погодження теорії з фактами спостереження йде тут остільки далеко та в такій широкій области, що важко мати сумнів що до правдивости припущень, які складають її підвалини.
Німецький математик Мінковський надав ідеям Ейнштейна надзвичайно простої математичної форми.
Відомо, шо положення точки у просторі є визначене, коли вказано три величини. Так, аби вказати якесь місце над землею, ми даємо його географичну широчінь та довжину, але це ще не цілком визначає положення нашої точки, бо усі точки, які лежать на простій прямовісній (вертикальній прямій), мають туж саму широчину та довжину. Необхідно вказати ще й третє число — височінь даної точки над рівнем моря.
Аби визначити положення лампи у кімнаті, необхідно вказати віддалення її від одної з стін, від другої стіни до неї перпендикулярної та, нарешті, ше й височінь її над долівкою. Оцю властивість нашого простору, що положення точки є певне лише через визначення трьох чисел, трьох віддалень, ми підкреслюємо, коли звемо наш простір трьохмірним.
Усяка поверхня, напр., площина, поверхня кулі є простором, де положення точки визначається вже тільки двома числами. Точка, що лежить у площині долівки, визначається через віддалення її від двох стін, а точка на поверхні землі визначається лишень через широчінь та довжину. Тому вважаємо поверхню двохмірною.
Аби визначити якусь подію в світі, треба вказати чотирі числа: час, що характеризує подію, а потім ще три числа, які визначають місце події у просторі.
Наприкл., лампа, що знаходиться у кімнаті на віддалення 2-х метрів від одної стіни, 3-х від другої й 1½ метра від долівки, засвітилась о 3-й годині ночі.
