Ця сторінка ще не вичитана
- Служниці /гнівно/. Папагєно!
- Папагєно. Ускочив! Ай! Вони чули все! /До Таміно/. Чудесні» я ніколи не стрічав гарніших за них дівчат. Ну, тепер вони радіють*
- Служниці /з ще більшим гнівом/. Гей, Папагено!
- Папагено. Чого це справді сьогодні ви такі сердиті? От, красунечки, дивіться: лови нині були багаті.
- Перша. Цариця наша посилає тобі сьогодні замість вина в глечику воду.
- Друга. А замість обіду візьми це каміння.
- Папагено. Що? Але ж я не страус!
- Третя. А замість спілих плодів принесла я золотий замок /надягає йому замок на губи/, щоб тобі уста замкнути.
- Перша. А хочеш дізнатись, чому тебе спіткало лихо? /Папагено ствердно кивав/.
- Друга. Тебе покарано, щоб не брехав ти більш іноземцям.
- Третя. І не приписував собі геройських подвигів, що інші зробили.
- Перша. Скажи: чи сам власноручно знищив ти того змія? /Папагено заперечно хитає головою/.
- Друга. А хто забив його? /Папагено робить знак, що не знає/. Третя. Слухай же нас: ми порятували тебе з наказу нашої владарки зоряної. Не страхайсь! Бо чекає тебе велике шастя: цариця бачила тебе /Таміно виявляє здивування й подячність, змішані з шанобливим страхом/. й на знак своєї ласки присилає портрет своєї любої дочки /Дає йому портрет/. От! І коли тільки на неї глянеш і відчуєш палке кохання, тебе жде слава, пошана й шастя! Прощай! /виходить/.
- Перша. Папагено, будь здоров /виходить сміючись/.
