Ця сторінка ще не вичитана
жить в згоді і щасті, тоді Зарастро помсту в цім знайде!
№ 15. Арія
- Зарастро. Отут, в святім чертогу, Про помсту слід забуть, А хто згубив дорогу, Любов укаже путь. І дружня виведе рука В блаженний, край мандрівника. Отут, в святому домі, Лкбев і благодать. Тут зради невідомі, Тут ворогу не мстить. Хто здійснює завіт оцей, Достойні імені людей. Подвір"я храму. На передньому плані дві дернові лави. Оратор і жрець вводять Таміно і Папагено без покривал.
- Оратор. На цьому місці я, друзі, із вами прощаюся, бо далі йти доведеться уже вам самим. Лиш пролунає звук сурми, вирушайте негай-ко. Прощайте! Не забудьте: мовчать - ваше завдання-/виходить/.
- Жрець /до Папагено/. Знай же, мій друже, хто порушить тут мовчання, того боги скарають в блискавці /виходить. Таміно сідає на лазу/.
- Папагено /після короткої паузи/. Таміно!
- Таміно. Тс.
- Папагено. Як? Навіть і з тобою?
- Таміно /нетерпляче/. Тс!
- Папагено. Ну, з жінками ще мовчатимемо, та щоб один з одним!
