Ця сторінка ще не вичитана
- Жрець. Ні, її побачиш ти і не помреш, та з нею ні cлівця не розмовляй. Подумай: знайдеш ти силу мовчать?
- Папагено. Що ж, мовчати... Нехай вже так! Та... чи побачу її я й потім?
- Жрець. Один лиш раз побачиш її. Ну що ж?
- Папагено /нерішуче/. Та спробуєм.
- Жрець. Поклянись же переді мною.
- Папагено / з зусиллям /. Клянусь!
- Оратор /до Таміно/. Також і ти мусиш мовчать. Хоч Паміну скоро можеш ти побачить, та бережись щось їй казать: це й є початок ваших іспитань вже.
№ 11. Дует.
- Жерці. Жінок цурайтеся лукавих!
- От заповіт найперший в нас.
- Мудрець, попавшись їм в забавах,
- Втрачає розум свій ураз.
- Які суворі кари й муки
- Тоді готує вік собі!
- Не марно він ламає руки,
- його чекає смерть в ганьбі. /виходять./
- Папагено. Слуги! Огню скши! Яка дивниця: як тільки пішли від нас ці пани жерці, скільки витрищуєш очі собі, а суцільна пітьма.
- Таміно. Будь терпеливий. Здумай, що світло і тьму завжди посилає для нас небо /Хочуть іти/.
№12. Квінтет
- Служниці. Ах, ах, ах! Ви в жахливих цих місцях?
- Ах, ах, ах! На прямий вертайте шлях!
