Ця сторінка ще не вичитана
- Зарастро. /піднімає її/. Устань і втішся, кохана!
- Мені не варто і питати -
- В твоїй душі читаю я
- До іншого палке чуття.
- Цьому не буду заважати,
- Та не пущу в житло нічне.
- Паміна. Матуся зве назад мене,
- Є сила в неї...
- Зарастро. Слабша за мою,
- І згубиш долю ти свою,
- Коли тебе їй поверну я.
- Паміна. Я ймення матері шаную.
- А матір, а матір...
- Зарастро. Гордий ум лихий.
- Вона ніколи не бажає
- Звертать на вказані шляхи
- І без стежок в житті блукає.
- Моностатос. Юначе гордий, увійди.
- Тут цар Зарастро, стань сюди.
- Паміна. Це він!
- Таміно. Вона!
- Паміна. То сон мені!
- Таміно. Вона!
- Паміна. Це він!
- Таміно. Не сон то, ні!
- Паміна. Його я хочу обійнять.
- Таміно. Її я хочу обійнять.
