Ця сторінка ще не вичитана
- Папагено. Милосердні боги І Куди я потрапив ? Якби я тільки знав, куди я потрапив ! /Підходить до дверей, якими він зайшов/.
- Голос. Назад ! / Знову грім, вогонь, акорд/.
- Папагено. То я так само можу йти назад, як уперед !
- /Плаче/. Мабуть, мушу-таки загинути тут а голоду. Так тобі й треба. Навіщо було йти в компанії !
- Оратор / увіходить зі своєю пірамідою/. Людино ! По своїх заслугах ти мала б увесь вік блукати по темних про аллях земних; добрі боги, проте склали покарання з тебе. Але за це ти ніколи не знатимеш небесних розваг посвячених.
- Папагено. Ну, що ж, хай так ! A як на мене, найбільша розвага зapаз була б - добряча склянка вина.
- Оратор. Інших бажань у цьому світі в тебе немає ?
- Папагено. Досі - ні.
- Оратор. Зараз матимеш вдоволення. / Виходіть, повертається, бере з землі великії келих з червоним вином/.
- Папагено. Ура ! Оце вже щось ! / П'є. /
- Царське ! Небесне ! Божественне! Столичне ! Я зараз такий натхненний, маю таку реактивну силу, що злетів би аж до сонця! Дай , я тебе поцілую !
№ 20. Арія
- Папагено / грає на дзвіночках/.
- Заміжні чи дівчатка -
- Тут Папагено жде .
- Чи скоро.голуб'ятко
- З розвагами прийде ?
- Я буду весь день об'їдатись,
