Ця сторінка ще не вичитана
- Таміно. Так.
- Оратор. Принц, ще є час відступитися - за одну мить буде пізно.
- Таміно. Учення мудрості хай буде моєю перемогою. Паміна, люба дівчина, - моєю долею !
- Оратор. Ти витримаєш кожне випробування ?
- Таміно. Кожне !
- Оратор. Дай мені руку !/ Подають руки один одному/. Отак !
- Жрець. Перед тим. як далі говорити, дозволь мені сказати кілька слів цьому чужинцеві. Чи хочеш ти завоювати любов до мудрості ?
- Папагено. Воювати - діло не мов, та й не потребую я ніякої мудрості. Я - людина натуральна.
- Жрець. Розтлумач, чужинцю, ці слова свої.
- Папагено. А це дуже просто: я задовольнявсь спанням, їдінням та питанням, а коли ще б я та знайшов гарненьку жіночку...
- Жрець. Якої ти ніколи не матимеш, коли не пройдеш наших випробувань.
- Папагено. А в чому полягають оці ваші випробування ?
- Жрець. Найперше - не боятися само! смерті.
- Папагено. Лишаюсь холостим.
- Оратор. А коли б ти раптом зустрів чеснотливу, гарну дівчину ?
- Папагено. Лишаюсь холостим.
- Жрець. А коли Зарастро дасть тобі дівчину, і виглядом і одягом цілком схожу на тебе ?
- Папагено. Схожу на мене ? Таку х красиву ? А вона молода ?