На кожну з цих фраз Сем тільки хитав головою і енерґійно казав: „ні“.
Нарешті, вислухавши силу доказів та зауважень з боку містера Вінкля і діставши докладний звіт про побачення його з Давлером, Сем почав вагатися і кінець-кінцем вони дійшли згоди на таких компромісних умовах:
1. Сем піде й залишить містера Вінкля неподільним володарем кімнати, зачинивши, проте, двері з коридору та узявши ключа з собою і зобов'язавшись негайно відчинити двері в разі скоїться пожежа або яке стихійне лихо.
2. До містера Піквіка найближчого ж ранку буде написано й передано через Давлера листа. В цьому листі містер Вінкл попросить для себе й для Сема дозволу залишитись у Брістолі із зазначених вище міркувань і настоюватиме, щоб відповідь було надіслано з першим же диліжансом. Коли відповідь буде сприятлива, вони деякий час перебудуть тут, якщо ні — негайно ж повернуться до Басу; і, нарешті,
З. Містер Вінкл заприсягнеться, що не користуватиметься ні вікном, ні коминком, ні яким іншим незаконним шляхом для втечі.
Погодившись на цьому, Сем пішов з кімнати, зачинив двері й незабаром спав уже товстим сном.
