— Це — містер Піквік, — доктор ткнув пером у той бік, де сидів наш герой.
Містер Фанкі вклонився з пошаною, яку завжди викликає в адвоката перший клієнт, і знову схилив голову перед своїм принципалом.
— Може, ви пішли б та вислухали все, що вважатиме за потрібне сказати вам містер Піквік, — запропонував доктор. — Звичайно, потім ми з вами ще порадимось.
Натякнувши в такий спосіб, що в нього взяли забагато часу, доктор Снабін зараз же приклав до очей лорнета, недбайливо вклонився всім і знову пірнув у справу, що лежала перед ним.
В наслідок розмови, яку він мав з містером Фанкі на вулиці, містер Піквік довідався, що передбачити, який буде вирок, дуже важко, що ніхто не може заздалегідь сказати цього і що вони зробили дуже добре, перехопивши доктора Снабіна в противної сторони.
Прийшовши до контори Перкера, містер Піквік розбудив Сема, і, попрощавшися з Лявтеном, вони повернулись до свого готелю.
