Оце оповідання Андрія Чайковського „Украдений син” звязане з Запорізькою Січчю. Своїм змістом воно з тих часів, коли січове товариство вже перемінилося, коли між козацтвом почала вже ширитися думка, що не час їм воювати з татарами й турками, а пора подумати про державне життя на українських основах, за зразком інших держав. Але такі погляди не були на руку московському урядові. Він окружив Запоріжжя виходцями з Сербії, що почали вислуговуватися Москві. Запорожці спротивились тій політиці, але ж не маючи відповідної сили, не видержали в боротьбі з москалями. Ще запорізька старшина пробувала всякими висланцями-депутатами до московської столиці та хабарями рятувати, що можна було ще врятувати, але це ні до чого не довело. Москва таки зруйнувала Запоріжжя 1775 року за цариці Катерини.
Сторінка:Чайковський А. Украдений син (Краків, 1941).djvu/4
Цю сторінку схвалено
ВІД ВИДАВНИЦТВА
![](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/7/70/%D0%A7%D0%B0%D0%B9%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%90._%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%81%D0%B8%D0%BD_%28%D0%9A%D1%80%D0%B0%D0%BA%D1%96%D0%B2%2C_1941%29.djvu/page4-1024px-%D0%A7%D0%B0%D0%B9%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%90._%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%81%D0%B8%D0%BD_%28%D0%9A%D1%80%D0%B0%D0%BA%D1%96%D0%B2%2C_1941%29.djvu.jpg)