самі практики роблено зі складачами друкарськими. Видатність складача лежить у тому, що він в однім часі зложить до друку як найбільше черенок і як найменше зробить помилок. Отож брали двох однакових складачів і призначили їм таку саму роботу. Один випив літру пива, другий був тверезий. І тут показалося те саме, що у рахмістрів. Спочатку випивший складав жвавіше і випередив тверезого. Та зараз став приставати, а далі не міг зовсім робити. Тверезий працював безупинно. Показалося відтак, що склад тверезого був бездоганний, а праця пяного мала багато похибок.
Значиться, що горівка не приспорює сил до праці, а навпаки їх поменшує.
Тепер придивімся до дальшої „доброї прикмети“ горівки, що вона охоронює від пошесних недуг.
Перед тим зробім одну практику. Вище було сказано, що спірт, коли діткнеться до якої ніжної части тіла, то пече її і парить. Нераз ми потягаємо до носа воду, як нам там засихає. Тоді почуваємо полегшу і свіжість в носі. Ану візьмім на долоню горівки і потягнім добре до носа. Запече так, що аж сльози в очах стануть. А коли подивимося до зеркала, то побачимо, що ніжна носова оболона побіліла, значить її горівка спарила. Ця спарена оболонка злущиться зовсім і наросте инша. Це сталося від того, що горівка ту ніжну оболонку опалила.
Такою самою ніжною, або може ще делікатнішою оболонкою покрита наша гортанка і шлу-
