Обовязуючий тепер закон про можливість знести в селі коршми зробив вже дуже багато доброго і тому протикоршемному рухові треба всіми силами пособляти. Треба пригадати тим, що про це забули, і тим, що того не знають, які страшні спустошення у людському тілі спричиняє вживання алькоголю.
Алькоголь — слово арабське — означує щось дуже легеньке, начеб дух. Римляне називали це спірітус (дух) або аквавіте (вода життя). З того зробили Німці ґайст, і в нас так горівку називають, а з аквавіте зробили оковиту. У нас називається це горівка, у Москалів водка, у Словаків палінка. Прикмети горівки, або як хочете ґайсту, спірту, оковити такі, що він є безбарвний, важко замерзає, а при найменшій теплоті парує. Томуто чистий спірт без примішки води бодай 5% удержати не можна, бо випарує. Тому, що він легко парує, значиться розпускається в повітрю, можна його занюшити. Спірт є легко запальний, горить синявим полумям, дає багато жару, а на тілі спричиняє печення і пече тим доскульніше, чим ніжніше те місце на тілі. На грубій долоні не дається почути, але в губі, в горлі, в носі, або в оці він таки запече добре і спарить ніжну оболонку.
Алькоголь, або спірт, є дуже потрібний в господарстві, в науці, в промислі і в лікуванню. З нього роблять мірники теплоти (термометри) на змірення дуже низької температури; без спірту не можна би зробити політури столярської; його вживають до вироблювання малярської фарби
