Сторінка:Хуторна поезія.djvu/106

Ця сторінка вичитана


Гряди́ во тьмі до нас, пеке́льний ца́рю сла́ви,
И в ні́вець оберта́й благі́ діла́ Госпо́дні“!

Hi, те́мряво густа́! тобі́ нас не окри́ти…
Не ві́чно бу́де лжа вяза́ти лю́дям ру́ки:
Поче́знуть, я́ко дим, дия́волові ді́ти:
Воскре́сне пра́вди Бог у ся́еві нау́ки.