Сторінка:Христя Алчевська. Моєму краю. 1914.pdf/14

Ця сторінка вичитана
— 12 —
VIII.
 
Не плач...
 

Не плач, не плач, о руська мати,
На смерть ведуть синів твоїх,
Але не вбога ти, — богата, —
Ти скарби маєш в душах їх!
 О, не заламуй з горя руки
 Їм буде легко й вільно там,
 Вони вінцї придбали муки,
 Вони не зрадили братам!...

 

Увага: За хвилинним щастєм і повстаннєм 1905. року в Россії, почалися урядові кари Й без-законні злочинства та знущання над тими, хто боровся за волю. Людей, непричетних навіть до повстання, схоплено, стреляно Й вішано. Так роз-стреляно. наприклад, цілком випадково, на станції Голутвіно, Вкраїнця-адвоката, д. Тарарикіна; ви-конувалось це під командою знаного полковника Рімана, В той час, в ту добу, із приводу страт виник цей вірш.

ІХ.
 
„Співайте пісню голоснїш!"
 

Співайте пісню голоснїш,
Будїть думки про волю!
Тодї ми встанемо міцнїш
За кращу братню долю.