одна того ж Ашваґхоши „Шаріпутра — пракарана“[1], що всі свідчать про закінчену форму й техніку індійської драми з її чергуванням прози та віршів, санскриту та пракриту. Ще більше дав другий несподіваний винахід 1910 року, коли індійський вчений Ґанапаті-Шястрі знайшов на індійському півдні у Траванкорі рукописи 13 драм Бхаси, славетного попередника Калідаси, одного з трьох, що їх імення згадується в пролозі до першої комедії Калідаси „Малавіка й Аґнімітра“ [2]. Можна сподіватися й на дальші винаходи в Індії: відкрив же цейлонський вчений Дхармарама твір одного з найближчих наступників Калідаси, поета Кумарадаси, поему „Jânakî-harana“ (Викрадіж дочки Джанаки, с. т. Сіти, Рамової дружини)[3].
Проте після блискучого віку Вікрамадітьї, вже за часів його наступників Кумара-Ґупти (413 — 455) і Сканда-Ґупти (455 — 480) навалилися перші хвилі нового наступу страшних завойовників, що кинулися з середньої Азії через Персію й Авґаністан в Індію трошки пізніш, ніж в Европу: це були Гуни, що їх ім'я (Hû/Za) зустрічається один раз в Калідаси[4], либонь ті гунські орди, які залишалися ще в Азії (т. зв. „білі“ гуни, ефталіти), тимчасово осівши по степах біля Оксу (Аму — Дарья), а потім майже ціле сторіччя (455 — 545) жахали й тимчасово захоплювали
- ↑ Lüders. Das Sariputraprakarana, ein Drama des Açv. Berlin, 1911). Winternitz. Geschichte der indischen Literatur. III B. s. 180 — 83.
- ↑ Актор. Чому відсунувши геть твори Бхаси, Сауміли і Кавіпутри, виявляти таку прихильність до творів сучасного поета Калідаси?
Директор театру. Те, що старе лише, не завжди гарне,
І не погані всі нові поети.
Розумний з них здобути зміст зуміє.
Чужим думкам лише безглуздий вірить.Бхаса справді „воскрес“ завдяки вченому Ґанапаті-Шястрі, що він розшукав і видав усі його драми (Trivandrum Sanscrit series, Bhâsa's works). Див. літературу до Бхаси: Winternitz G. d. ind. Lit. III. B. s. 184 — 253.
Див. ще Sten Konow. Das indische Drama, s. 51 — 6., де наведено список видань і перекладів творів цього славетного попередника Калідаси. Є російські переклади всіх драм, але на жаль ще не надруковані А. М. Мерварта, див. його „Отчет об этнографической экспедиции в Индию в 1914 — 1918 г.“ (Ленінград, изд. Акад. Наук СССР), ст. 12, де автор згадує свій переклад цих 13 драм Бхаси. За Стеном Коновим життя Бхаси слід пристосувати до II стор. нашої ери. Спеціяльна монография: L. Suali. 1 drammi di Bhasa. Firenze. 1912.
- ↑ Nandargikar. Kumaradasa and his place in sanscrit Literature (Poona. 1908). Walter. Uebereinstimmungen in Gedanken, Vergleichen und Wendungen bei den indischen Kunstdichtern von Valmiki bis auf Magha. Leipzig 1905) s. 4, 24, 32 — 3.
- ↑ Raghu-vamça IV, 68. В описі країн народів, що їх переміг Раґху, при чому там ніби натяком виславлено Самудра. — Ґупту (Colins. І. с. р. 48).
Жінкам Гунським рум'янець став на щоках блідий, коли цар
Відважний Раґху переміг чоловіків їх на війні.
