„Хмара-вістун“ (Megha-dûta).
Старо-індійська елегія Калідаси.
То в вишині біжить, зника
Хмар-хмарова ріка.
Павло Тичина. „Вітер з України“
... І хмар вечірніх кольорові ґами
Несуть на землю ніч і тишину...
Максим Рильський. „На узліссі“.
Тучки небесные, вечные странники.
Степью лазурною, цепью жемчужною
Мчитесь вы будто как я же изгнанники,
С милого севера в сторону южную.
Лермонтов. „Тучи“.
I am the daughter of earth and water
And the nursling of the sky:
I pass through the pores of the ocean and shores,
I change, but I cannot die.
P. B. Shelley. The cloud. st. VI.
Eilende Wolken, Segler der Lüfte!
Wer mit euch wanderte, mit euch schiffte!
Grüsset mir freundlich mein Jugendland!
Jch bin gefangen, ich bin in Banden,
Ach, ich hab' keinen andern Gesandten!
Frei in Lüften ist eure Bahn...
Schiller. Maria Stuart. III, 1.
Komm mit nach Indien, nach dem Sonnenlande,
Wo Ambrablüten ihren Duft verbreiten,
Die Pilgerscharen nach dem Ganges schreiten
Andächtig und im weissen Festgewande.
Heine. Neue Gedichte.
|
I.
Калідаса, його час і твори[1].
Сто п'ятнадцять років тому, в 1813 р., Г. Вільсон, один з перших і видатніших европейських учених, основоположників нової тоді наукової галузи, індології, видав уперше в Калькуті санскритський текст поеми Калідаси „Megha-dûta“ (Меґха-дута) —
- ↑ Для цієї праці я використав статтю і примітки, що були при мойому російському перекладі „Облако-вестник“, древне-индийская элегия Калидасы. Харьков, 1914. Додано вказівки на нову літературу і етюд Рабіндранатха Таґора, присвячений цій поємі.
