Ради їздили її благали: поможіть нам оборонити наші коні від Галлєра, бо пропаде коннозаводство на Україні!... Ми навіть до Німців...« Але на цім місці його дуже гостро зупинив п. Пашковський, для якого настав рішучий мент виступить зі своєю промовою.
»Ці пайове заявили — почав він — шо вони до внутрішніх справ українських не будуть втручатись. Мало того, знаючи ціх панів і бажаючи від щирого серця допомогти розвиткові демократичної України, я порадив їм прийняти польське підданство й вони це вже зробили, вибравши мене одночасно заступником своїх чужоземних, польських на-родйіх інтересів перед панами. І ми з вами, панове, як представники двох народів, повинні все зробити для того, щоб ці поріжнені народи наші в інтересах демократії й культури помирити. Мій народ урочисто зрікається вмішування в ваші внутрішні справи, а ваш народ повинен зрозуміти, що таке чужий підданий. Нам допоможе в цім і Антанта...«
»... От Франція наприклад уже згодилась на наш проєкт національної рівноваги«. Подумайте, панове, який це високо демократичний, опертий на справедливих основах рівности її однаковости проєкт. Кордон між Польщею й Україною повинен бути проведений так, щоб у Польщі було як раз стільки ж Русинів, скільки на Руси Поляків. Цей кордон придумав п. Дмовський, а називається він лінією Фоша. Укладаючи цей проєкт ми очевидно розуміли потребу й економічну конечність вашої експансії на схід і стоїмо за Україну хочби до Туркестану. Крім того, не вмішуючись у внутрішню боротьбу руських племен поміж собою, думаємо, що Поляки в Москві й Сібіру є так само »Поляки на Руси«. Врешті глибоко шануючи звичаї вашого краю, ми Українцями вважаємо тільки православних і селян, а всіх католиків, протестантів, штундистів і инші західні віри а також всіх, хто ходить в піджаку, зараховуємо до представників західної культури — Поляків...«
»... Отже патріотичний народ ваш, розуміючи право міжнародньої взаїмности й кохаючи своїх земляків у Польщі, буде дбати про незайманність особи й майна польських підданих на Україні. А ці панове обіцяли мені, що як тільки дістануть обіцянку зверненя маєтків, то вони для вашого — іменно тільки для вашого демократичного й республіканського уряду — здобудуть признання від Антанти. Звязки вони там мають. Ось пан Граф недавно з Льондону повернув. Врешті і я не даром тут. Я переконав польський уряд, що добре для Потьщи, яка єсть заборолом європейської цивілізації на варварськім сході, зробити від того сходу забороло для себе з України...«
»... Отже Польська Республіка допоможе вам збудувати вашу Республіку. По своїм чудовим зразкам вона зорганізує вам адміністрацію й фінанси. Що ж до армії, то поки ще ваші фінанси за кордоном, можна обійтись одною нашою. Вона й сама з большовиками справится. А для внутрішнього спокою ми радо допоможемо вам знищити ваших неблагонадійних: справа й зліва. Що до большовиків — самі знаєте, що це наш спільний ворог. А оці німецькі союзники, оці ваші гетьманці, нам не менше ненавистні, як і вам То ж вони оцей мир ваш берестейський ратифікували, східну частину Малопольщи від Польщі! одірвати хотіли й навіть у Холмщині й на Підляшшю свого старосту насадили! Отже, панове, не бійтеся. З
