Месія і Колюмб.
То —
Колєктив,
заліза міць
і я.
І на минулого полову —
притьмом беркут —
огня.
Цього і досить.
А там, по-малу в реп'яхах,
в мамуловатому коші
хтось прогремить —
Товариші!
І табуни проколе мрія
і глузд творіння.
І хоч вовтузиться блакитноокий ведмідь
і б'ється у бекет з погрозами пожеж —
І я бреду і ти бредеш
вперед.
5.
Так споконвіку було.
Одні упирались з ганчіркою в руці,
а другі тяглися до стягу зорі
і йшли за хвостами комет,
горіх роскусивши буття.
І хіба посміє вічність
шпурнути в моє обличчя
докір?
Я почуваю, як моі плечи піднімаються
у височінь.
Я проростаю мудростю, величністью
природи.
