Сторінка:Франко І. Boa Constrictor (1907).pdf/101

Германа почала ся нова робота. Тепер він пробував найбільше в лїсах, мав змови та справи зі злїсними й лїсничими за добір і число дерева, з рубачами та трачами, з фірманами та селянами за двиганє, виношуванє з лїсових ярів, шихтованє, воженє. І тут він показав свою енерґію та тямучість, свій бистрий розум та вірний спосіб численя, що задля сподїваної більшої користи радо посьвячує меншу. Мендель вів дїла по старосьвітськи: підплачував лїсничих і лїсних, щоб глядїли крізь пальцї на те, яке і в якій скількости дерево він вивозить із лїса, хапав найбільші, найгрубші і найтяжші штуки, а за те старав ся щадити на платї робітникам та фірманам. Через те осягнув ті недогоди, що трачі помалу та кепсько різали, теслї недбало оправляли, а фірмани нерадо возили дерево, опізнювали ся, перевертали в дорозї, а нарештї майстри на місцї мусїли занадто грубе та неотесане дерево обробляти наново — на його кошта. Таким робом він заплутав ся і брив чим раз далї, поки нарештї фірмани, доведені його шахрайствами до розпуки, не побили його. Герман узявши веденє дїл у свої руки, пішов иншою дорогою, рахунки з робітниками та фірманами повирівнював, з лїсними й злїсними держав добрі зносини, але все держачи ся докладно контракту, на грубе дерево не лакомив ся, та пильнував, щоб воно було добре оброблене і звезене на час. По кількох місяцях біганини, торгів і гризот він таки довів до того, що Мендлеві дїла стали на чисто і з місячних обрахунків замісь недоборів почали плисти гарні зиски. Мендель, що все ще лежав хорий дома, а зразу нелюбим оком дивив ся на Германову роботу і не-