ся всї разом на всїм сьвітї, скинуть із себе ярмо і заведуть социялїстичний лад на сьвітї. Значить, нїмецький социял-демократизм був і є межинародний, або говорячи латинським словом — інтернаціональний.
Джордж натомість висунув на перше місце інтереси поодинокої нациї як найбільшої одиницї, яку чоловік може обняти своєю практичною працею. І ся Джорджева думка пустила широке корінє. В Америцї й Анґлїї залунали оклики: земля для народа, але з додатком: анґлїйска земля для анґлїйского народа! Америка для Американцїв. В Америцї перший голосно піднїс такий оклик сенатор Монро, а теперішнїй президент Розевельт також признає ся до неї. І у нас піднесено оклик: Русь для Руси, а польска шляхта, що у себе на місцї, на Мазурщинї, як може кривдить та визискує польського хлопа, в східній Галичинї дає йому всякі полекші, продає йому свої ґрунти, зичить йому гроші з банків, аби лише довести до того, щоб надати й східній Галичинї переважно польський характер і аби таким робом, упадаючи економічно, зміцнила польський елємент національно.
Отсе ми перейшли всї важнїйші питаня, які насувають ся при обміркованю того, що таке поступ. Ми бачили, як чоловік із стану майже дикого звіря помалу вибивав ся чим раз висше. Ми бачили, що се полїпшенє його стану йшло не всюди однаково, що в одних місцях люди доходили до висшої осьвіти, в иньших лишали ся в дикім станї. Ми бачили, що дорога того поступу була не проста анї одностайна; що певні місця осягнувши досить високий поступ, упадали; що певні важні відомости та винаходи, звісні людям у давнину, потім забували ся і нераз аж по сотках
