Сторінка:Франко Ів. Що таке поступ (1917).pdf/46

Людськість у загальний сумі робить ся богатшою і має через те змогу чим раз більше сил увільнювати від здобуванє хлїба, а повертати їх на плеканє науки, на полїтичні, громадські й иньші дїла. Все то було би добре, як би в людскій суспільности не було дечого иньшого, по думцї комунїстів зовсїм поганого. Се иньше, то приватна власність. Праця в нашій суспільности — кажуть комунїсти, вже тепер у значній части спільна. А плоди тої працї не спільні. Кождий чоловік робить більше над свою потребу, але не кождий забирає всю ту надвижку своєї працї на свою власність, — навпаки, мілїони й мілїони дістають із плодів своєї працї навіть меньше, нїж би їм потрібно для сяк-так зносного, людського житя. Надвижку їх працї забирають собі иньші, які й збогачують ся їх працею. Коли вся суспільність — говорять комунїсти — працює спільно або майже спільно над витворюванєм усяких достатків понад свою безпосередну потребу, то повинна вона вся з тих плодів своєї працї не лише жити в достатку, але надто чим раз більше богатїти, бо та надвижка виробленого її працею, повинна бути її спільним добром. Власне з того йде все зло між людьми, що те, що повинно бути спліьним добром усїх членів суспільности, загарбують у свої руки поодинокі люди. Ми працюємо — кажуть комунїсти,-— як новочасні осьвічені люди, але роздїлюємо те запрацьоване добро як вовки або як дикуни: хто більше урвав а иньших відігнав або роздер, той лїпший. Між способом вироблюваня достатків (продукциї) і способом роздїлюваня тих достатків між поодинокі верстви суспільности (дістрібуциї) панує велика незгідність. І не буде добра між людьми поки та нерівність не буде усунена. А усунути її можна лиш одним способом, а то таким, аби спільній праци відповідало спільне вживанє випрацьованого добра. Приватна власність, що тепер є терном у нозї дальшого поступу, а также