добрий приклад на старій Польщі. І там головною основою державного устрою була тзв. шляхетська вільність та рівність, і там кождий шляхтич у своїх добрах був найстаршим паном і не признавав над собою майже нїякої власти, і там повіти вязали ся від часу до часу в конфедерациї для осягненя своїх цїлий, і там ухвала державних законїв, податків та війська залежала від доброї волї репрезентантів краю, і кожда ухвала могла бути спинена голосом одного реепрезентанта. А проте сей устрій допровадив не лише до повного поневоленя селян, але також до упадку міст, до повного безправства між самою шляхтою і нарештї до того, що Польщу без скарбу, без війська, безвладну розірвали між себе сусїдні держави. Конституция 3. мая, навіть як би була введена в житє, не була би богато помогла, бо не змінювала анархістичних основ державного устрою.
Зовсїм з иньшого погляду виходять ті напрями, що приймають дотеперішнїй подїл працї як річ конечну і хосенну, але хочуть лише усунути його шкідливі наслїдки. Маємо тут на думцї ріжни школи так званих комунїстів.
Комунїсти, так названі від латинського слова комунис що значить спільний, стоять на тім, що все зло в людській суспільности походить не від подїлу працї, а від подїлу власности. В предавних часах, коли дикун, де що зловив пріготовлював не лише страву, а й одежу й хату, а чого сам не з'ужив за житя, те велїв собі по смерти класти до гробу, тодї можна було говорити про повну власність. Власність якогось чоловіка була вповнї витвором його працї, то й не диво, що він мав до неї повне право. Але в наших часах се зовсїм не так. Анї один чоловік не жиє виключно сво-
