віка може принести необчислені шкоди цїлости і для того й власть виконуюча мусить бути велика, дрібнїйші части мусять підлягати більшим. Се дїєть ся не силою, не примусом, се в значній части виросло з довгого, тисячлїтного розвою; так, як величезний дуб, що своїм тягаром давить землю, а своєю тїню приглушує дрібні ростинки коло свойого коріня, не чинить сього зі злої волї, але силою свойого росту і розвою.
Розумієть ся, думка тих анархістів, які міркують, що усунувши одного-другого короля чи царя, тим самим знищать власть і доведуть до поправи людської долї, так само глупа та дитиняча, як коли-би хто порізавши або спаливши мій портрет, гадав, що зарізав або спалив мене самого. Власть у державі, то не є особа її пануючого — чи то буде цїсар, чи король, чи президент, — навпаки, той пануючий, символ власти, а властиво того подїлу працї, того стану осьвіти та господарського розвою, який панує у цїлій державі. Нїякими бомбами, штилєтами та револьверами не зміниш цїлого суспільного будинку; отже всї кроваві для анархістів, навіть лишаючи на боцї їх жорстокість і нелюдяність, тим ще злі, що зовсїм безпожиточні і не осягають нїякої цїли. То значить, не осягають доброї цїли, про яку може думає де-хто з тих убійників; зате часто вони роблять велике зло цїлій суспільности, збільшуючи утиск та кривди, бож пошкодити людям усяка власть може далеко лекше, нїж помогти.
Але, як сказано, не всї анархісти зупиняють ся на тій дитинячій та головницькій думцї про нищенє власти при помочи динаміту або револьверів. Ті вчені люди, що бачуть корінь зла у власти, особливо, розумієть ся, в тій величезній власти, яку дають у руки поодиноких людий великі держави, зібрані до купи мілїярди гроший, мілїони привиклих до послуху урядників та узброєних вояків, —
