Чим далї поступав подїл працї, розвивали ся відносини в громадї й державі, тим далї йшов подїл людий на верстви. Первісний чоловік коли почував страх або вдячність супроти свойого божества, то сам обертав ся до нього з молитвою, жертвою чи як знав. Та помалу витворює ся цїла верства людий, що беруть на себе посередництво між чоловіком і богом — се були жерцї, віщуни, лїкарі, зьвіздарі. В Вавилонї й Єгиптї вони творять окремі товариства вже на много тисяч лїт перед Христовим різдвом, живуть при храмах, пишуть книги, займають ся наукою, торговлею, держать школи і мають великий вплив на цїлу державу. Се був стан духовний.
Обік нього з незатямних початків витворює ся стан воєнний, із якого з часом виходить шляхта, пани, що володїють землею й завойованими людьми, а далї урядники, люди, що всї свої сили віддають на услугу державі, збирають податки, судять та карають иньших людий, завідують державними добрами. В кождій такій верстві подїл працї знов доводить до дальших роздїлів, розмежованих між собою найріжнійшими ступнями, але в головному маємо один великий розлом: на людий, що працюють над добуванєм достатку з природи (рільники, ремісники, рудокопи) і на людий, що живуть з працї тамтих, а самі займають ся иньшими, не раз для суспільности так само потрібними, але нераз шкідливими роботами (вояки, жерцї, урядники, купцї та торговцї і т. п.).
Машина і тут вносить значну зміну. Ми вже бачили, як вона витискає від працї ремісника, майстра, а потребує собі лише чоловіка, який би обслугував єї. Але вона робить се не лиш в фабрицї. Зелїзницї позбавили хлїба й заробітку тисячі фірманів та візників; паровий плуг за-
