нїчого не знали про нього, бо на ріжних будівлях, де були повикувані назви й дїла єгипетських королїв, його назва й оповіданя про нього були рукою знищені. Аж ось недавно віднайдено в однім єгипетьскім селї, що зве ся тепер Тель ель Амарна, руїни царської палати, від многих віків присипані піском. Розкопуючи ті руїни, віднайдено скриню повну глиняних табличок, покритих вавилонським письмом. Відчитуючи ті таблички учені побачили, що мають перед собою цїлу канцелярию власне того царя Аменофіса IV., в тім числї його розпорядженя та накази, а також листи до нього від ріжних намісників та урядників у самім Єгиптї і в иньших краях. І щож показало ся? Показало ся, що той Аменофіс був прихильником віри в одного Бога, що він не вірив в єгипетських богів, не хотїв приносити їм жертв анї молити ся в їх храмах, анї шанувати їх жерцїв, що в Єгиптї мали велику силу. Длятого він і вибудував собі палату далеко від столичного міста і старав ся при помочи відданих собі урядників ширити свою, чистїйшу віру в Єгиптї. Наслїдок того був такий, що жерцї признали його єретиком, викляли його, збунтували його підданих, і коли той Фараон умер опущений усїми в своїй палатї, не справили йому похорону, який справляно иньшим царям, полишено його палату на запустїнє і навіть імя того царя-єретика повисїкано з камяних написів та реєстрів. І коли нинї кождий мусить признати, що віра в одного Бога є чимсь висшим і розумнїйшим від віри в многих богів, а особливо від такої віри, як була в старім Єгиптї, де віддавали божу честь бикови, крокодилям, гадюкам, псам і иньшим зьвірям, то треба сказати, що сумний конець Аменофіса IV. і його чистої віри був дуже великою шкодою для Єгипту і для цїлої людськости, шкодою, на якої направу прийшло ся ждати ще много сот лїт, поки така віра у всїй її чистотї й величности заблисла в писанях жидівських пророків.
Або візьмімо иньший приклад. Більше як 200 лїт перед Христовим Різдвом жили в єгипетськім містї Александриї вчені Греки, що користуючи ся довговіковими спостереженями Єгиптян та Вавилонцїв над рухами тїл небесних, затьмінями сонця і т. п., дійшли до того погляду, що не
