Цю сторінку схвалено
— 84 —
А лиш кажу вам правду божу,
Котра мабуть незвісна вам”.
„Таких вчи дурнїв, як ти сам,
А не мене будеш навчати”.
„Я панській мудрости віддам
Чолом охочо, рад лиш знати,
Чи то вона велїла вам
Сьогодня свято бунтувати,
Святую церкву замикати
І гнать на панщину людий?
Ей, пане, пане, схаменїть ся
І мупрістю ви не чванїть ся!
Таж як би власних я грудий
Не був наставив в оборонї
Тих ваших слуг, то хто і зна,
Чи коло церкви би в тій хвили
Ся буря і метїль грізна
Калюжі кровю їх червоні
Не замітала! Пане милий,
Тямуйте: в світї без ріжниць
Усе свої границї має
І що нїхто таких границь
Безкарно не переступає”.
„Ге, гарне казанє твоє!
Та знаєш, попе, ось що дивно:
Для инших в тебе мудрість є,
А робиш сам як раз противно.
