Цю сторінку схвалено
— 51 —
І вже вам певно не поможе
Нї просьба, плач, нї „Святий Боже”,
Нї сей беззубий, клятий Шваб!”
IX.
Поїхали пани до Львова,
Аж закурила ся дорога.
І знов в людий підняв ся дух,
Немов якась гнетуча змора
З села уйшла. Хоч то від слуг
Прийде ся завтра більш нїж вчора
Терпіти, то така то вже
Людська натура — зміни хоче!
Пояснім дни бажає ночи,
Одного довго не знесе.
Нехай хоч гірше, лиш би инше!
А без панів, то хоч і більше
Докучить панщина, та знов
В хатах, на вулицї немов
Говориш, дихаєш вільнїйше.
А тим часом піп не дрімає,
Все про тверезість научає
Та до присяги притягає,
Горілки щоб зовсїм не пить.
Люд з разу слухає, мовчить.
Всім якось дивно виглядає,
Як можна хлопови не пить?
