Незалежно від таких моментальних причин усьпіху Madame Bovary забезпечила собі поважне місце в істориї европейського роману. Се дуже талановитий, майстерний образ провінционального французького житя з першої половини XIX столїтя, зроблений на тлї істориї родини лїкаря Боварі: лїкар — мірнота, малим задоволений, закоханий в жінцї, його жінка — людина з певними вищими вимогами, котру бажаннє особистого щастя, піддане романїчою лєктурою, зводить на дорогу любовних авантур, що приводять родину до моральної й материяльної руїни: панї отруїла ся, чоловік не довго переживає її, зломаний тим, що довідав ся про її зради; дитина стає зарібницею. Наоколо сих головних осіб розвинув автор цїлу ґалєрию провінциональних типів, ряд інтересних сцен. Все се глубоко продумано, незвичайно старанно зроблено, хоч власне ся старанність, продуманість і той об'єктивізм, імперсоналїзм, голошений Фльобером, роблять рисунок в значній мірі зимним і сухим, уже в сїм першім романї.
В кождім разї се роман з довговічною вартістю, що повинний бути з часом присвоєний і нашою лїтературою. Для читача в перекладї пропаде одначе те що зробило половину слави Фльобера в французькій лї-
