Там говорили про Яоконана й иньших подібних людий. От Сїмон з Ґітої[1] омивав гріхи огнем. Нїякий Ісус… — Се найгірший з усїх, скрикнув Єлеазар. То ще безстидний пройдисьвіт!
Чоловік, блїдий, як обшивка його хламиди, підняв ся споза тетрарха. Він вийшов на підвисшеннє й крикнув до фарісеїв:
— Брешете! Ісус творить чуда!
Антипа висловив бажання його побачити:
— Ти повинний був його привести сюди! Оповідж про нього!
Той оповів, що він, Яков, мав хору доньку й удав ся до Капернаума, щоб по просити Учителя, аби її уздоровив. Учитель сказав на се: „Іди до дому, вона здорова“. І він знайшов її на порозї: вона встала з ліжка, коли сонїчний годинник в домі показував третю годину — саме коли він говорив з Ісусом.
— Певно, відказали на се фарісеї, є способи й сильні трави! Навить тут, у самім Махерузї кілька разів знаходили „бару“[2], що робить тїло неприступним ранам. Але уздоровити не бачивши, не доторкнувши ся — се неможливо; хиба Ісус уживав демонів.
І приятелї Антипи, ґалїлейські старшини підхопили се, покивуючи головами:
