— Сядь в порох, дочко Вавилона! Розвяжи свій пояс, скинь черевики, підбери ся, бреди через ріки! Твій сором відкриєть ся, твою ганьбу всї побачуть, твої ридання поломлять тобі зуби! Предвічний гидить смородом твоїх злочинів! Проклята! Здихай як сука!
Віко закрило ся, плита упала.
Манеї готовий був задушити Яоканана. Іродїяда зникла. Фарісеї показували обуреннє. Антипа оправдував ся серед них.
— То правда, відказав йому Єлеазар, що належить брати жінку брата, але Іродїяда не вдова, і до того вона ще має дитину, і в тім тяжкість злочину.
— Помиляєте ся, помиляєте ся, відрік садукей Йонатан. Закон противить ся таким шлюбам, але не забороняє абсолютно.
— От іще! ви несправедливі для мене, казав Антипа. Прецїнь Авесалом зійшов ся з жінкою батька, Юда з своєю невісткою, Амон з сестрою, Лот з своїми доньками.
Авль, що був заснув, з'явив ся в тім моментї. Довідавши ся, про що була мова, він признав справедливість тетрархови — мовляв не було чого вязати ся такими дурницями. І він богато сьміяв ся з докорів сьвящеників і гнїву Яоканана.
