Чорно-Ташлицьку та особливо Гардівську стації можна було б залічити до типу тих становищ початкової родової матронімної орга
нізації, коли жіноча праця, мотичне землеробство і полово-ростові громади не дійшли кульмінаційної точки свого розвитку: ця відо кремленість відбилася й у двох відмінних точках на самій стації,— верхній, очевидно, мислівській (наконечники на стріли, шкребаки,
різаки, дуже рідкі фрагменти посуду) і нижчій, яка найбільше розвинена і багата виявами елементів довготривалого землеробсько збирального побуту, — точки-кострища, покидьки їжі, купки муш лів м'якунів і т. д. Че
У верхніх нашарованнях (1—2 шар) ясно виступають доскона ліші культурні елементи, що дають аналогії з виробами т. зв.
„трипільських селищ”. Очевидно, Гардівська стоянка мала свою довгу й давню історію.
Поховання покорчених у колективних курганах (Костянтинівка, Чорний Ташлик, Сухий Ташлик, Ак-Мечет), ідентичність інвентаря
й топографічна пов'язаність із селищами типу сухо-ташлицького, кременчуцького та ін., що об'єднували родові групи в родоплемінну організацію;
інвентар
селищ та поховальний
обряд
виявлений
у курганах з „покорченими“ (керамічні знаxiдки, остеологічні по кидьки, кам'яне знаряддя з дуже рідкими екземплярами металевих (мідних, брондзових) виробів], як і самий характер розташування житлових точків і т. ін., — все це цілком ясно характеризує насель ників їх, як родоплемінну громаду, і, очевидно, як громаду скотарів хліборобів, що мали довготривалі осідки понад Богом та його допливами. Докладна монографія, присвячена вивченню цього сус пільства, є друге, не менш велике завдання наших наступних робіт ". За певну прогалину треба вважати майже недосліджену суспільно економічну формацію феодального суспільства, а особливо ті її впливи й уклади, що були в кочовницьких громадах, які хвилями
припливали в широкі надчорноморські степи. Самі тільки письмові пам'ятки сучасників цих суспільств далекою мірою не задоволь няють і не відповідають на цілий ряд надзвичайно важливих історичних питань. Проблема дослідження стикання, взаємовпливів і боротьби лісостепових колонізаторів та степових кочовників-ско тарів хоч і відбилася в пам'ятках матеріальної культури, але в науково-дослідчих студіях цих пам'яток ми знаходимо найменше
відомостей про це. На ці прогалини ми повинні будемо звернути увагу в дальших науково-дослідчих працях.
Так само ми повинні будемо в дальших археологічних дослід женнях олександрівських „ катакомбних поховань” знайти селище
„живих” і, досліджуючи його, з'ясувати природу поховального обряду в підземній камері т. зв. „салтівського типу“. Не може задовольнити нас і попередня розвідка ак-мечетських
руїн, бо, щоб з'ясувати суспільно-економічні конструкції татарсько
- О. Ф. Л а г о д о в сь к а в виготовленій нею статті подає широко розгорну
тий соціологічний аналіз цієї стадії суспільного розвитку насельників у Надбожжі. 93
