Археологічні дослідження на території Богесу (Бозької районної гідроелектроцентралі), між Первомайським та Вознесенським, розпочато за ухвалою НКО з 1930 р. Дослідча робота триває і триватиме доти, поки можна буде досліджувати, — до моменту підтоплення досліджуваної долини після збудування і пуску в дію гідроелектростанції.
Все це зобов'язувало керівництво експедиції і ввесь науково-дослідчий колектив членів експедиції відповідно форсувати і темпи роботи, і її обсяг. Це знову таки не могло не відбитися на охопленні дослідчих об'єктів, на черговості їх дослідження і на самих способах дослідження. Безперечно, в проведеній роботі є чимало огріхів і методичних можливих перепусків у дослідженні, як то показала зокрема практика дослідження Дніпрельстану. Ці огріхи, хиби й перепуски, на нашу думку, найкраще та найяскравіше можна виявити лише тоді, коли всю нашу попередню роботу ми поставимо під уважний, об'єктивний критичний перегляд, як фахових сил істориків матеріальної культури, так і широких наукових та радянських кіл, а також під не менш важливий критичний перегляд робітничо-колгоспних мас. Проваджувану нами науково-дослідчу роботу ми розглядаємо як частину загальної роботи на Богесівській дільниці соцбудівництва, а не як замкнену, вузько-фахову роботу. Тому й перевірку її треба поставити на кін загальної уваги радянського суспільства.
Значну частину робіт експедиції провели її окремі члени на засадах старої буржуазної методологічної спрямованості. В попередній інтерпретації виявленого речового матеріалу застосовували стару, типологічну методу дослідження.
