точок не встановили. Установлено лише декілька невеличких печер
у каньйоні Бога. Утворені від сповзання брил граніту, печери ці лежать низько і на весні їх заливає водою. Цікавіші печери в усті
р. Карабельної — допливу р. Бога. Устя р. Карабельної, впадаючи в Бог, утворює горбуватий мис з правого берега, що має назву „могили“. Цей мис — напів округла скеля, вкрита дерном завгрубшки до 4—10 см, — зверху має невеличке плато, яке ми досліджували шурфуванням. Вище на
північ від „могили“ шурфували схил, що підноситься ступневими
терасами над берегом Бога. Під дерновим шаром на глибині 10 см, у піскуватому глинястому
грунті (гр. 8—18 см), що безпосередньо залягає на гранітовій скелі, спостережені фрагменти неолітоідного грубого посуду з ямку ватим орнаментом. Там же рідкі знахідки дрібних (мікролітичних) кавалочків кременю з слідами оброблення (тип шкребака з ретушо ваним краєм). У схилах вузького, стрімкого й глибокого каньйону р. Карабель ної, що являє собою дно балки тої самої назви, в розколинах
і обвалах гранітових брил поутворювалися численні печери. Типова для них є печерка № З. В наносному шарі на дні печери (глибина 15 см) П. В. Харл a м пович, розчищаючи дно, викрив кістки диких тварин (кози, кабана). У шурфі, закладеному для контролю на терасі схилу до ріки коло шляху Мигії — Семенівка ", під дер новим шаром (10 см) виявлено кістки великої дикої тварини та фрагменти грубого темносірого посуду пізньонеолітоідного типу; там таки знайдено скалочки кременю (мікроліти) з слідами оброб лення (сколювання). Є підстава припускати тут тривалу неолі
тичну стацію. Щоб з'ясувати це, потрібні ширші розкопні досліди. 12. Дослідження в районі Костянтинівка — Гард. Провадячи рекогносціювання околиць с. Костянтинівки * та каньйону р. Бога коло Костянтинівки, серед гранітових круч (до 30 м) над водою, поміж пороном та садибою першої школи, на поверхні ми знайшли фрагменти товстостінного посуду „татарського” типу.
- З в а р н и ц к и й. Il, 155. „Село Семеновка бьвшее военное поселение, против
которого в Буге стоят поньїне пять порогов: Палиeнковский, Прозидоровский, Войстречевский, Мелидидовский и порог Чернечий, а между пятью порогами — 4 острова: Балановский, Наумовский, Мясниковский и Семеновский, из которьх первье три названь по имени владельцев, а последний по имени села Семеновки".
- Шм и д т. 806. . В 26 верстах нижe зтого места (Мигии) лежит с левой сто
ронь Буга с. Константиновка, против которой Богдановские пороги. На згой местности находился, говорят, запорожскии гард, о котором в прошедшее столетие
говорилось во многих документах. Здесь прилагаем план зтого гарда, снятьiй инже нер-подполковником де-Боксетом, около половинь прошлого столетия. Свойства берегов Буга против с. Константиновки, состоящих из гранитньїх толщин, такого рода, что нельзя допустить, чтобь река зта могла изменить течение. Между тем план зтот нисколько не напоминает часть реки, находящуюся против Константи новки. Положение острова, на котором запорожць имели свою церковь, вьше Большого или Сухого Ташлька или Великого Канала (807), от устья которого имела 36
